Саме цим займаються росіяни в Україні, блокуючи їх евакуацію.

Індія – 659 студентів, Китай – 160, Туреччина – 144, Нігерія – 400 студентів. Серед студентів є громадяни країн Близького Сходу, Середньої Азії, Африки, Південно-Східної Азії, включаючи ПАР, Казахстан, Сінгапур та Саудівську Аравію.

Загалом 2046 іноземних студентів з 27 країн світу. Вони всі зараз застрягли в Сумах через російські обстріли.

Ігноруючи звернення керівників цих країн з проханням надати гуманітарні коридори студентам, росіяни насолоджуються приниженням цілих країн. Навіть таких як: Китай, Індія, Туреччина.

Все це вказує, що російське керівництво зовсім втратило відчуття реальності. Це початок кінця, який буде жахливим. Для росіян.

А ми працюємо. Якщо завтра вдасться відкрити гуманітарний коридор із Сум на Полтаву для жінок, дітей та людей похилого віку, то через цей коридор витягнемо й іноземних студентів.

Шановні українці!
147 годин оборони.
Характер подій змінюється. Російські окупанти намагаються хоч якось втримати боєздатність своїх підрозділів. Але вдається все гірше й гірше.
Про це свідчать неодноразові факти здачі у полон груп російських солдат з офіцерами. А також відмов продовжувати наступ.
У Росії родичі полонених і загиблих починають виходити на акції протесту. Тотальна брехня російської пропаганди дає тріщини.
Ворог злякався прямого контакту з українськими захисниками і захисницями. Тому перейшов до злочинної тактики дистанційних обстрілів мирних міст.
Удари авіацією та ракетами з території Росії та Білорусі по житлових будинках і школах, обстріли з РСЗО пологових будинків – це боягузлива поведінка тих, у кого немає честі. Це не військові – це терористи, представники держави-терориста. І це тавро надовго.
Ворог підло обстріляв мирний Житомир. Це від переляку спроба помститися за успішне виконання 95-ю бригадою завдання в ООС. Окупанти цілилися по казармах бригади та по житлових будинках поруч.
Нападами на жінок та дітей наших воїнів Кремль досягне зовсім не того результату, якого прагне.
Зараз від російського терору потерпає багато наших міст і сіл, але чи не найбільше – Харків, Маріуполь та Херсон.
Це зайвий доказ того, що ніякого «русского мира» не існує. Є нацистська ідеологія в голові у дещиці маніяків, які поки тримають владу в Росії.
А є українські громадяни, які розмовляють різними мовами, ходять до різних церков і молитовних будинків, разом чинять героїчний опір російським окупантам.
І ми обов’язково переможемо!
Вчора я мав довгу розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном. Навіть досвідчені американські військові у повному захваті від професійності наших захисників та стійкості нашого народу.
Збільшується обсяг допомоги, яку ми отримуємо. Збільшується кількість країн, які цю допомогу надають. Приєднується навіть ті, щодо кого це вважалося неможливим.
До України вже прибули і стали на бойові чергування нові байрактари. Буде більше стінгерів і джавелінів.
Європа перетворюється на наш тил і постачає критично необхідне для оборони. Ми на передовій вільного світу.
Пишаюся кожним, хто сьогодні боронить свій дім від російської навали.
Схиляю голову за тими, хто віддав своє життя.
Після перемоги ми вшануємо їх пам'ять так, щоб і через століття українці шанували героїв Гостомеля, Херсону, Чернігова, Сум, Щастя, Волновахи, Харкова, Маріуполя, Охтирки та інших міст, як ми шануємо наших героїчних предків, починаючи від літописних князів.
Слава України! Слава Героям України!