Share this
Twitter
Digg
Del.icio.us
Yahoo
Technorati
Googlize this
Wikio
Export PDF
Над цим дискутували учасники резонансного круглого столу «Громадське здоров’я проти інтересів тютюнового бізнесу?»
Проте так і не дійшли остаточного висновку. Багатьом видається, що єдиним рятівним кроком у нинішній ситуації є запровадження повної заборони реклами тютюнових виробів, спонсорства та стимулювання їх продажу.
Народні обранці настільки перейнялися проблемами українського суспільства, що вирішили позбавити співгромадян хоча б однієї з них – масового захоплення тютюнопалінням. Правда, у дуже дивний спосіб. Заборонивши рекламу цигарок та їхніх виробників, а ще будь-яку публічну інформацію про них, на думку парламентаріїв, можна домогтися суттєвого скорочення числа курців у країні. Якби ж то дійсно все було так просто, скількох би бід ми уникли…
Володимир РЕКА, наш кореспондент
Тютюнопаління – проблема для України, на жаль, не менш болюча, ніж пияцтво чи наркоманія.
Статистичні дані про вживання співвітчизниками тютюнових виробів, що називається, зашкалюють і з кожним роком дедалі зростають. Кількість жінок, які палять, щороку збільшується в середньому на 1,5–2%, а чоловіків – удвічі більше. Частка українських чоловіків-курців по відношенню до тих, хто не є залежним від згубної звички, одна з найвищих у Європі, а жінок – на теренах СНД.
Статистика щодо куріння серед підлітків просто жахлива. Як свідчать соціологічні дослідження, у 11–12 років хоча б раз бралися за цигарку 38% хлопців і 20% дівчат, постійно курять відповідно 8% і 2%. Серед 13–14-річних пробували курити 63% хлопців і 41% дівчат, постійно курять 19% і 9% відповідно. Серед підлітків віком 15–16 років показники ще більш вражаючі – 80% хлопців і 84% дівчат хоча б раз тримали в зубах цигарку, а постійно курять 42% і 26% відповідно. Саме цим пояснюють фахівці зростання кількості хворих на серцево-судинні та онкологічні захворювання. І вже тим більше при цьому ні про яке оздоровлення нації не йдеться.
А за повідомленням Всесвітньої організації охорони здоров’я, пасивне куріння провокує щороку близько 600 тис. смертей у світі, майже третина з яких припадає на дітей. Дослідження проводилося у 192 країнах.
Як же зупинити цей руйнівно-спустошливий вал, що затягує у свій вир усе більше і більше молодих людей? Чимало спеціалістів вважають, що достатньо вдосконалити вітчизняне «антитютюнове» законодавство, привести його у відповідність до міжнародних норм (найперше мають на увазі повну заборону реклами тютюнових виробів), і гострота проблеми спаде сама собою. Як на мене, це переконання видається щонайменше сумнівним, бо, приймаючи часто-густо прогресивні закони, відсутні гарантії обов’язкового їх дотримання, що, до речі, демонструє країна впродовж не одного року. Результативнішими тут стали б інші кроки – передусім активізація культурно-просвітницької роботи, розширення мережі спортивних споруд та розважальних закладів, з обов’язковою умовою доступності до них для підлітків та молоді, незалежно від доходів їхніх батьків. Знайти сьогодні спортивний зал (та й навіть спортмайданчик) для безплатного заняття спортом молодій людині, якщо вона не є студентом навчального закладу, вкрай важко. Навіщо їхати на інший кінець міста у пошуку спортивного знаряддя, коли навколо стільки спокус? Переконати людей відмовитися від цигарки можна лише профілактичними заходами, просвітницькою роботою та суттєвим поліпшенням умов їхнього життя. А одні лише заборони, як би того комусь не хотілося, дива не створять. Та й маємо ми вже досить сумну практику з цього. Але, схоже, час мало чому нас вчить.
У депутатів Верховної Ради на цю проблему інший погляд. Щоб зменшити кількість курців у країні, переконані вони, достатньо запровадити повну заборону реклами тютюнових виробів, як, до речі, і спонсорства та стимулювання їх продажу. Саме ця норма закладена в проекті Закону № 5164, прийнятому у першому читанні восени минулого року.
До цього кроку нардепів стимулювала ратифікація Україною ще 2006 року Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я із боротьби проти тютюну. Документ зобов’язує кожну країну-«підписантку» відповідно до свого законодавства запровадити в себе повну заборону на всі форми реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів протягом п’яти років після набрання чинності Конвенцією. Для України цей термін спливає у вересні цього року. Аби виконати взяті на себе зобов’язання, наша країна має реалізувати комплекс заходів, як того вимагає Рамкова конвенція та Керівні принципи її реалізації.
"За повідомленням Всесвітньої організації охорони здоров’я, пасивне куріння провокує щороку близько 600 тис. смертей у світі…"
Ініціаторами «антитютюнового» законопроекту виступила група народних обранців, між іншим, представників різних політичних сил, представлених у парламенті. У шляхетному пориві зберегти здоров’я нації об’єднали цього разу свої зусилля найзапекліші опоненти.
Закон України «Про рекламу» у нинішньому варіанті містить лише певні обмеження заборони реклами тютюнових виробів і не виключає її повної заборони. Якщо на радіо та телебаченні, у друкованих виданнях, насамперед для дітей та юнацтва (крім спеціалізованих), на неї (рекламу) табу діє – а з 1 січня минулого року ще й у засобах зовнішньої та внутрішньої реклами та на транспорті, то в Інтернеті, основними відвідувачами якого, як відомо, є молодь, реклама цигарок – не рідкість. І цим неабияк занепокоєні автори законопроекту. Вони переконують, що запровадження повної заборони захистить нинішнє та прийдешні покоління не тільки від шкідливої для здоров’я людей звички, а й від руйнівних соціальних і економічних наслідків споживання тютюну й впливу тютюнового диму.
Автори документа пропонують розширити перелік чинних уже в країні заборон на рекламу, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів, новими пунктами. Йдеться про заборону заходів з безоплатного роздавання цигарок, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг, пропонування або надання бонусів, премій, права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов’язаних з тютюновими виробами. А ще нардепи воліють заборонити розміщення інформації про виробника тютюнових виробів або тютюнові вироби у місцях, де вони продаються.
Рекламу тютюнових виробів планують узаконити лише у спеціалізованих виданнях тютюнової галузі або ж на спеціальних виставках, що влаштовуються виключно для виробників та оптових продавців тютюнових виробів.
Попри жорсткість пропонованих заходів, вони навряд чи відіграють провідну роль у зменшенні споживання тютюнових виробів серед українців та зниженні шкідливого впливу на їхнє здоров’я.
Документ в експертному середовищі оцінюють неоднозначно. Та й серед народних обранців він, попри те, що, здавалося б, декларує найблагородніші наміри, не дістав одностайної підтримки. Навіть у Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, куди надійшло 60 поправок до законопроекту про повну заборону реклами тютюну, існують різні думки щодо його подальшої долі. Аби згладити всі гострі кути в дискусії щодо ефективності пропонованих заходів у боротьбі із тютюнопалінням, створено робочу групу із залученням кваліфікованих експертів.
Власне, й сам голова профільного комітету, народний депутат Андрій Шевченко, до слова, один із розробників законопроекту, передбачає непростий шлях його проходження в парламенті: «Україна або стане частиною загальносвітового процесу, або залишиться десь на узбіччі. І ми неминуче прийдемо до жорсткіших обмежень, можливо, повної заборони всього, що пов’язано з рекламою і спонсорством тютюну. Єдине, за чим треба дивитися, щоб це було усе планово, поетапно, зрозуміло, передбачувано. Тому що це пов’язано насправді з великою індустрією».
Іншу небезпеку нардеп вбачає в тому, що «Інтернет є територією свободи, тому будь-яке втручання держави в регулювання Всесвітньої мережі може мати непередбачувані наслідки», – констатував він.
Менш оптимістично налаштований народний депутат Тарас Чорновіл: «Ухвалення закону в тому вигляді, в якому він був підтриманий у першому читанні, як на мене, не виконує заявленого завдання щодо скорочення тютюнопаління, він лише погіршує ситуацію. Існує небезпека того, що розробники законопроекту створюють умови для процвітання сірого та чорного ринків, а це губитиме здоров’я співвітчизників значно більше», – пояснив парламентарій.
Чи не найбільше несприйняття у опонентів викликала норма проекту щодо заборони інформації про цигарки в місцях їхнього продажу.
«Навпаки, інформація для курців має бути відкритою, аби вони краще усвідомлювали наслідки куріння. Відчувається, що автори законопроекту намагаються піти канадським шляхом і максимально прибрати інформацію про сигарети. Але якщо вони хочуть дійсно зменшити куріння в Україні, краще піти шляхом Франції, яка обмежила не інформацію, а доступ до сигарет, передусім неповнолітнім. Там вони взагалі не мають права заходити до магазинів, які торгують сигаретами», – прокоментував законопроект народний депутат Сергій Терьохін.
Ризик у тому, що «антитютюновий» законопроект у нинішній редакції порушуватиме право громадян на отримання інформації, вбачає й виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції Максим Лазебник.
Не вірить, що «точкові» акції суттєво зменшать куріння, і голова парламентського Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко.
«Має бути комплексна програма боротьби з курінням, яка пропонуватиме не тільки заборону, але й розумну альтернативу цій згубній звичці. До того ж ми маємо розуміти, що й алкогольна, і тютюнова продукція дають значні доходи до держбюджету. Тому в сфері боротьби з курінням, із вживанням алкогольних напоїв варто бути дуже акуратними – аби, з одного боку, гарантувати доходи бюджету, а з іншого, поступово зменшувати шкідливі звички, особливо серед жінок та молоді», – констатував парламентарій.
Розчарування з приводу ухвалення в першому читанні законопроекту № 5164 висловила і народний депутат Ксенія Ляпіна: «На жаль, Верховна Рада вже не раз демонструвала, що часто діє нераціонально, керуючись не аргументами, а на емоціях. Під гаслом захисту здоров’я громадян можна проголосувати за що завгодно... Реклама тютюнових виробів вже заборонена достатньо. Відповідно, для категорії потенційних курців ми вже свою роботу зробили – заборонивши рекламу тютюну в повній мірі. Питання в тому, чи потрібно забороняти згадку про тютюнові вироби в цілому?»
Ксенія Ляпіна нагадала, що за світовою практикою будь-які заборони чи обмеження, які приймаються, наприклад, в Євросоюзі, вводяться на строк мінімум 5–6 років. Таким чином ринку дається час на адаптацію. У нас же зміни вводяться миттєво, що, по суті, підсумувала депутат, означає знищення легального ринку тютюну.
Щодо цього питання висловив свою думку й президент Української торгово-промислової конфедерації Володимир Демчик: «У жодній з європейських країн не запроваджено повної заборони реклами, інформації про продукцію та бізнес-комунікації, як це пропонується в Україні. У жодній з країн – членів ЄС не обмежуються та не забороняються можливості тютюнових компаній для освоєння випуску нових продуктів та проведення ринкових досліджень, здійснення заходів зі стимулювання продажу, як це пропонується в законопроекті».
Якщо вдатися до світового досвіду боротьби з тютюнопалінням, дізнаємося, що ще 2003 року Європейський парламент ухвалив загальну Директиву, зорієнтовану на зближення законодавства країн – членів ЄС у сфері регулювання реклами та спонсорства тютюнових виробів. Згідно з цим документом реклама тютюнових виробів забороняється не тільки на радіо і телебаченні, але й у друкованих ЗМІ та будь-яких інших засобах донесення інформації до споживача, як, до речі, й спонсорство тютюновими компаніями виробництва та розміщення передач на радіо, а також під час громадських заходів та розважальних акцій. Більшість країн – членів ЄС у відведений п’ятирічний термін адаптували свої національні законодавства відповідно до норм Директиви. Вельми переконливий приклад наступу на куріння продемонструвала Японія, де оподаткування тютюнової галузі торік збільшено на 40%.
Світовий досвід антитютюнової кампанії, до якого вдалося понад 100 країн у світі, підтвердив тенденцію, що тільки повна заборона реклами тютюну виявилася ефективною, якщо можна визнати її такою, зменшивши кількість курців серед населення на 6–7% (усього), тоді як часткова – тільки на 1%. Україна ж, яка утримує в Європі сумне лідерство, і сьогодні залишається зоною особливої тривоги. За обсягами продажу цигарок ми знаходимося на другому місці, а за кількістю хворих на туберкульоз – на третьому.
