Share this
Twitter
Digg
Del.icio.us
Yahoo
Technorati
Googlize this
Wikio
Export PDF
Незалежна Українська держава, дотримуючись положень Загальної декларації прав людини і Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, задекларувала у своїй Конституції, що громадяни мають право на участь у професійних спілках для захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів.
За 20 років існування незалежної держави право власності профспілок визначено на законодавчому рівні. Базовий Закон України «Про власність» 1991 року визнавав професійні спілки суб’єктами права колективної власності та визначав перелік об’єктів, що можуть бути у їхній власності.
Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлює, що профспілки можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Таке право власності виникає, зокрема, на підставі придбання майна за рахунок членських внесків, інших власних коштів, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій або на інших підставах, не заборонених законодавством; передачі їм у власність коштів та іншого майна засновниками, членами профспілки, органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Закон України «Про об’єднання громадян», який поширює свою дію на діяльність профспілок у межах, передбачених вищезазначеним законом, також вирішує питання щодо набуття права власності на майно об’єднання громадян. Так, у статті 21 стверджується, що об’єднання громадян набуває права власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.
Таким чином, законодавство незалежної України визнавало й визнає право власності профспілкових організацій на їх майно.
Бути чи не бути верховенству права?
Між тим, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини правова визначеність розглядається як правовий принцип, якого мають дотримуватися всі держави, що приєдналися до Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року. Україна ратифікувала цю конвенцію у 1997 році.
Правова визначеність, зокрема на прикладі істинності остаточного судового рішення, тлумачиться Європейським судом як елемент сталого правопорядку, досягнути якого повинні держави, що приєдналися до Європейської конвенції. Тому збереження фактичного статус-кво майна профспілок відповідатиме принципам верховенства права та міжнародним документам із прав людини, які ратифіковані Україною.
Більше того, Європейський суд факт передачі (відчуження) майна за рішенням компетентних державних органів від одного власника до іншого не розглядає як порушення (позбавлення) прав першого власника. А тому передачу профспілкам у 1960 році санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР не можна розцінювати як неправомірне позбавлення права власності держави та державних підприємств, які брали пайову участь у будівництві таких об’єктів.
Аналогічної позиції дотримується Конституційний Суд України, коли у своєму рішенні стосовно захисту права власності організацій споживчої кооперації (спорідненої з профспілковою формою власності) зазначив, що право власності споживчої кооперації, набуте незалежно від часу і не на заборонених законом підставах, охороняється законом і підлягає державному захисту нарівні з правами інших суб’єктів права власності.
Відповідно до букви закону
Не могло стати державною власністю майно українських профспілок також із причини проголошення в Декларації про державний суверенітет України обов’язку новоствореної Української держави забезпечувати захист усіх форм власності, однією з яких згідно з Конституцією України 1978 року була профспілкова власність.
Що ж до постанови Верховної Ради України «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» 1992 року, то її положення не можуть поширюватися на майно українських профспілок. Зокрема, у вищезазначеній постанові йдеться про те, що до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передати тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об’єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій.
Приписи цієї постанови не можуть поширюватися на правовідносини, які є предметом експертизи, оскільки правонаступником загальносоюзної організації колишнього СРСР – ВЦРПС на території України вже в 1990 році було визначено Федерацію незалежних профспілок України, а з 1992-го – Федерацію профспілок України.
Аналогічний висновок можна зробити стосовно постанови Верховної Ради України «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» 1994 року. Так, у ст. 1 постанови зазначається, що тимчасово, до законодавчого визначення суб’єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.
По-перше, як зазначалося вище, станом на 1994 рік в Україні не було майна такої загальносоюзної громадської організації колишнього СРСР, як ВЦРПС, а постанова Верховної Ради України не має зворотної сили.
По-друге, зазначена постанова порушує норми Конституції України, яка була чинною на момент її прийняття, та Декларації незалежності України. Так, у ст. 49 Конституції України (1978 року, з наступними змінами) проголошувалося, що громадським організаціям гарантуються умови для виконання своїх статутних завдань, а Декларацією, як згадувалося раніше, надавалися гарантії захисту всіх форм власності. До того ж у прикінцевих положеннях Декларації зазначалося, що остання є основою для нової Конституції та законів України, а тому правові акти, які приймалися пізніше, не можуть їй суперечити.
Таким чином, в органів держави – як із точки зору верховенства права, так і з точки зору дотримання принципу законності, немає правових підстав для висування майнових претензій до Федерації профспілок України та її членських організацій щодо майна, набутого в порядку правонаступництва від Укрпрофради та Загальної конфедерації профспілок СРСР.
Витяг із висновку Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України (червень 2006 року)
«Оскільки Федерація незалежних профспілок України (нині – Федерація професійних спілок України) в листопаді 1990 року одержала майнові об’єкти на праві власності від Загальної конфедерації профспілок Союзу РСР по договору в установленому порядку та відповідно до чинного на той час законодавства.., то належить зробити висновок, що постанови Верховної Ради України від 10 квітня 1992 р. № 2268-ХІІ та від 4 лютого 1994 р. № 3943-ХІІ на передавання майна громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонду державного майна України не поширюються на Федерацію незалежних профспілок України, а нині – Федерацію профспілок України. У зв’язку з цим у держави немає жодних підстав для висунення претензій до ФПУ щодо майна, законно набутого нею в установленому порядку».
Генеральна Прокуратура: майно ФПУ не вибуло з державної власності
На Ваш запит надаємо інформацію з питань розпорядження та використання майна Федерацією профспілок України (далі – ФПУ).
Генеральною прокуратурою України проводяться перевірки за заявами та повідомленнями, у тому числі які останнім часом широко висвітлені засобами масової інформації, про факти підготовки до протиправного відчуження державного майна, переданого у відання Федерації професійних спілок України.
Правовий аналіз підставності набуття ФПУ права на майно засвідчив, що, постановою Ради Міністрів Української РСР № 606 від 23.04.1960 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР» санаторії, будинки відпочинку та інші курортні установи МОЗ передано у відання профспілковим організаціям, тобто це майно не вибуло з державної власності.
Після проголошення незалежності України Законом України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991 р. майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташовані на території України, залишено у державній власності.
Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 р. «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» передбачено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб’єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.
З метою усунення порушень при відчуженні вищезгаданого майна Законом України від 22.02.2007 р. вводився мораторій на відчуження нерухомого майна санаторно-курортного, туристичного та фізкультурно-спортивного призначення (санаторіїв, готелів, туристичних та спортивних баз, майнових комплексів відповідних підприємств, їх структурних підрозділів, окремих будівель, споруд, приміщень тощо) та основних засобів виробництва, які перебувають у володінні Федерації профспілок, господарських товариств та інших суб’єктів господарювання, учасником (акціонером) чи засновником яких є Федерація профспілок, а також акцій (часток, паїв) господарських товариств, які здійснюють відповідну діяльність, що перебувають у володінні Федерації профспілок.
Верховний Суд України (постанови від 25.09.2007 р. та від 18.11.2008 р.) дійшов висновку, що передане до статутного фонду акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» (входить до складу ФПУ) майно є державною власністю. Тобто ФПУ, не ставши власником майна, не мала права без згоди органів, які здійснюють управління державним майном, продавати його.
Зазначену позицію підтримано Фондом державного майна України.
Усупереч чинному законодавству, положенням Статуту ФПУ, 24 травня цього року президією Федерації профспілок розглядалося питання щодо відчуження понад 20 об’єктів загальнодержавної власності, у тому числі цілісних майнових комплексів потужних санаторіїв, під виглядом збиткових.
Генеральною прокуратурою України 23.05.2011 р. внесено припис Голові Федерації професійних спілок України із вимогою про припинення цих незаконних дій. У зв’язку з незадоволенням законних вимог прокурора зазначене питання є предметом розгляду Окружного адміністративного суду м. Києва.
Крім того, 24–25.05.2011 р. на засіданнях президії ФПУ та загальних зборах АТ «Укрпрофоздоровниця» протиправно погоджено відчуження майна приватних акціонерних товариств (ПрАТ) «Укрпрофоздоровниця» та «Укрпрофтур».
На незаконні дії посадових осіб президії ФПУ та загальних зборів акціонерів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» при відчужені та ліквідації близько 20 об’єктів нерухомого майна принесено протести. Вимоги, викладені у протестах виконано, відчуження майна (крім готелю «Нова Каховка») упереджено.
Щодо туристичного готелю «Нова Каховка», то президією ФПУ 24.05.2011 р. (до принесення вищезгаданого протесту) прийнято постанову, якою погоджено його відчуження. При цьому в постанову внесено завідомо неправдиві відомості про те, що це питання нібито розглядалося на комісії з майнових питань ради ФПУ.
За вказаним фактом Генеральною прокуратурою України стосовно посадовців центрального апарату ФПУ 23.06.2011 р. порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 15 та ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Слідство ведеться прокуратурою м. Києва.
З урахуванням фактів порушення чинного законодавства, окремим прокурорам областей, прокурорам АР Крим та міста Києва (всього 10 прокурорам) доручено провести перевірки з питань збереження майна, що перебуває у використанні ФПУ.
За результатами проведених перевірок зазначеними прокурорами у червні місяці порушено 42 кримінальні справи та заявлено 55 позовів. Кримінальні справи в основному порушувалися за фактами незаконної реєстрації права власності за ФГТУ. У позовних заявах порушувалося питання про повернення незаконно відчуженого профспілками майна.
При цьому в господарську діяльність профспілок органи прокуратури не втручаються. Натомість, завдяки вжитим Генеральною прокуратурою заходам понад 20 майнових комплексів, які планувалося відчужити, залишено у користуванні профспілок з метою їх подальшого використання для оздоровлення громадян.
Генеральна прокуратура України звернулася до Прем’єр-міністра України щодо створення комісії з проведення інвентаризації державного майна, яке перебуває у володінні ФПУ. Уряд доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі України опрацювати питання щодо утворення робочої комісії з метою вирішення порушених Генеральною прокуратурою питань.
На даний час перевірки тривають.
